Актуальні тенденції на ринку тимчасової роботи

Ринок тимчасової роботи вже декілька років набуває дедалі більшого значення, а останнім часом ми спостерігаємо суттєві зміни, які формують його подальший розвиток. На це впливають як локальні умови – такі як правові вимоги чи економічна ситуація, так і глобальні чинники, включаючи останні події міжнародного масштабу, наприклад, пандемію чи змінювані умови міжнародної торгівлі. З точки зору людей, зацікавлених у тимчасовій роботі, а також компаній, що користуються послугами агенцій з працевлаштування, це сфера, де відбувається багато процесів. Попит на працівників для короткострокових проєктів, сезонних замовлень або спеціалізованих завдань постійно зростає, а водночас зростають очікування щодо гнучкості, універсальності та якості виконуваної роботи.

З перспективи роботодавців тимчасова робота дає змогу швидко реагувати на зміни ринку, контролювати витрати на персонал і випробовувати потенційних кандидатів перед пропозицією постійної співпраці. Натомість працівники, що обирають тимчасову форму зайнятості, мають нагоду отримувати досвід у різних галузях без потреби довгостроково пов’язувати себе з одним роботодавцем – що є особливо привабливим для тих, хто шукає свій професійний шлях або цінує гнучкий спосіб життя. Втім, варто підкреслити, що разом із розширенням спектра послуг агенцій тимчасової роботи виникають і нові виклики. Зміни у правовому регулюванні та підвищення ринкових стандартів призводять до того, що все частіше говорять про необхідність забезпечення більшого соціального захисту, прозорих умов співпраці та рівних можливостей розвитку для тимчасових працівників.

Обговорювані тенденції охоплюють розвиток нових технологій та інструментів рекрутингу, які вдосконалюють процес пошуку кандидатів і узгодження їх із вимогами конкретних проєктів. Важливу роль відіграють й економічні умови, зокрема відчутний дефіцит кадрів у деяких секторах: експедиції, логістиці, електронній комерції чи в широкому розумінні сфери послуг. Крім того, динамічна геополітична ситуація формує потреби ринку так, що люди з різних країн дедалі частіше перетинають кордони у пошуках тимчасової роботи. Це посилює роль агенцій з праці, які виступають посередниками в міжнародному рекрутингу, а також піднімає питання уніфікації стандартів і процедур.

У подальшому тексті ми розглянемо найновіші тенденції, що формують ринок тимчасової роботи, звертаючись до конкретних прикладів та статистичних даних, які ілюструють поточну ситуацію. Ми також проаналізуємо короткострокові й довгострокові прогнози, замислюючись над тим, яким чином еволюціонуватиме роль тимчасової зайнятості. Спробуємо відповісти на запитання, чи зростаюча популярність такого виду праці визначається виключно економією коштів зі сторони роботодавців, чи, можливо, вона є відповіддю на потреби сучасного ринку праці, де гнучкість і мобільність кадрів є дедалі більш цінними рисами. Також звернемо увагу на можливі ризики: брак стабільності зайнятості чи обмежені соціальні привілеї можуть відлякувати багатьох від такої форми співпраці, тому належне правове регулювання та турбота про добробут працівника видаються ключовими факторами для подальшого розвитку цієї галузі.

Увесь матеріал статті базується на даних і ринкових звітах, експертних коментарях, а також спостереженнях, що спираються на практичний досвід рекрутингових агенцій. Сподіваємося, що такий підхід буде корисним для всіх, хто цікавиться цією тематикою, незалежно від того, розглядають вони тимчасову роботу як альтернативу штатній зайнятості чи керують компанією та хочуть скористатися послугами агенції з працевлаштування. Варто пам’ятати, що у сучасних економічних реаліях «тимчасовість» рідко має негативне забарвлення – навпаки, гнучкість і здатність пристосовуватися до мінливих умов ринку сьогодні особливо затребувані.

Зміст

Розділ 1: Зростання попиту в обраних галузях
Розділ 2: Зміни у правовому регулюванні
Розділ 3: Вплив сучасних технологій та глобальних подій
Розділ 4: Перспективи розвитку і прогнози на майбутнє

План статті

У Розділі 1 ми зосередимося на обговоренні конкретних секторів економіки, де наразі спостерігається найбільший попит на тимчасових працівників. Наведемо приклади статистичних даних і пояснимо, чому саме ці галузі вирізняються на ринку праці.

У Розділі 2 представимо найновіші зміни в нормах, що стосуються тимчасового працевлаштування, та вкажемо, які саме регуляції найбільше впливають на взаємодію з агенціями з праці та з працівниками.

Розділ 3 буде присвячено ролі сучасних технологій у процесі рекрутингу й управління тимчасовими працівниками, а також розглянемо вплив глобальних явищ, зокрема пандемії, на цю галузь.

Насамкінець, у Розділі 4 ми сконцентруємося на перспективах подальшого розвитку ринку тимчасової праці й представимо попередні прогнози: яким чином ринок може розвиватися в найближчі роки та що це означатиме як для працівників, так і для роботодавців.

Запрошуємо до детального ознайомлення з кожним розділом!

Зростання попиту в обраних галузях

Останніми роками можна спостерігати зростаюче значення тимчасової роботи в різноманітних секторах економіки. Для багатьох компаній це зручний спосіб оперативно закрити кадрові прогалини в моменти раптового збільшення замовлень, а також інструмент для швидкого входу нового персоналу, коли того вимагає ринкова ситуація. Особливо помітно це в таких галузях, як складське господарство, логістика, інтернет-торгівля або виробництво продуктів харчування. Серед факторів, що сприяють розвитку тимчасової зайнятості, називають гнучкість, котру отримують і роботодавці, і працівники, а також менше адміністративне та фінансове навантаження порівняно з традиційними формами працевлаштування.

Все частіше чути, що «попит на працівників» у форматі тимчасової зайнятості – це відповідь на сезонність виробництва чи надання послуг. Сезонні галузі, як-от туризм, сільське господарство чи готельно-ресторанна сфера, особливо залежать від періодичних коливань попиту. Крім того, компанія, що працює у динамічному секторі електронної комерції, у разі, наприклад, зниження ринкових цін чи в період розпродажів, може блискавично задіяти додаткові команди для обробки замовлень. У результаті такі рішення дають змогу заощаджувати кошти й водночас забезпечувати безперебійну діяльність бізнесу без простоїв.

У контексті ринку праці нині відбуваються надзвичайно динамічні зміни. Розвиток галузі e-commerce особливо пришвидшився під час пандемії, коли дедалі більше людей вирішило перейти на онлайн-покупки. Це, своєю чергою, призвело до зростання попиту на працівників, що комплектують замовлення на складах, на кур’єрів та фахівців, які займаються обробкою повернень. За даними однієї з провідних рекрутингових агенцій, рівень тимчасової зайнятості у сфері e-commerce у 2022 році зріс більш ніж на 30% порівняно з попереднім роком.

Подібна ситуація простежується і в логістиці та складському господарстві, де зростання попиту на транспортні послуги та зберігання товарів вимагає постійного залучення персоналу, здатного оперативно виконувати нові замовлення. Саме тому агенції з працевлаштування все частіше спеціалізуються на підборі кадрів із досвідом у сфері управління ланцюгами поставок, складськими операціями, експедицією чи роботі з навантажувальною технікою.

В інших, менш очевидних галузях так само можна зауважити зростання попиту на тимчасових працівників. Гарним прикладом є технологічні компанії чи підприємства, що працюють у креативному секторі. Коли клієнтам терміново потрібно створити веб-сайт або реалізувати маркетингову кампанію, агенції охоче вдаються до послуг фрилансерів і спеціалістів або пропонують їм тимчасові контракти, адаптовані до конкретного проєкту. З одного боку, це допомагає працівникові отримувати досвід у різних компаніях та розширювати портфоліо, а з іншого – скорочує витрати й формальності для роботодавця.

Подібні рішення є ключовими, особливо у періоди зростаючої економічної невизначеності, коли підприємці обережніше планують витрати, а працівники цінують мобільність та можливість легко змінювати місце роботи. Така система відкриває простір для розвитку інноваційних бізнес-моделей і сприяє стабілізації ринку, навіть за умов великих коливань у обсягах замовлень.

Зміни у правовому регулюванні

Законодавство, що регулює тимчасову роботу, є одним із найважливіших чинників, які впливають на умови співпраці між компаніями, працівниками та агенціями. У Польщі, як і в багатьох інших країнах, за останнє десятиліття кілька разів змінювали закони та постанови з метою забезпечити тимчасовим працівникам кращий захист і впорядкувати правила співпраці із роботодавцями-замовниками. У світлі того, що популярність такого виду праці зростає, переговори між профспілками, підприємцями та законотворцями стають дедалі складнішими.

З одного боку, прагнуть того, аби особи, найняті «на короткий термін», не відчували себе обділеними порівняно зі штатним колективом. Йдеться, зокрема, про доступ до навчальних програм, додаткових виплат чи дотримання вимог безпеки та гігієни праці. З іншого боку, компанії звертаються до гнучких форм зайнятості, щоб ефективніше керувати ресурсами й бути конкурентоспроможними в непростому бізнес-середовищі. На практиці це означає пошук розумного балансу між захистом прав працівників та збереженням привабливості тимчасового працевлаштування для роботодавців.

Одним із важливих чинників, що впливають на роботу агенцій тимчасової зайнятості, є термін, протягом якого працівника можуть делегувати до одного підприємства. Закони визначають максимальні ліміти – наприклад, 18 місяців протягом 36 місяців, – щоб уникнути практики «прихованого штатного контракту». Таке рішення дозволяє запобігти надмірному використанню форми тимчасової співпраці та захищає працівників від надто тривалого виконання обов’язків без переваг, які надає договір про працю на невизначений термін.

Ще один правовий аспект стосується правил оплати праці й відпусток. Нерідко законодавство вимагає, щоб тимчасові працівники отримували умови заробітної плати й відпусток на рівні зі штатними працівниками компанії. Хоча на практиці це важко проконтролювати, у принципі це спрямовано на поліпшення економічної ситуації осіб, які обирають тимчасове працевлаштування.

Нові норми також зачіпають питання соціального та медичного страхування. Як правило, агенції зобов’язані сплачувати страхові внески за період, протягом якого тимчасовий працівник виконує обов’язки у конкретного роботодавця-замовника. Частиною змін також стало посилення солідарної відповідальності, яку несуть і агенція, й безпосередній роботодавець, якщо відбувається порушення трудового законодавства.

Багато експертів вважає, що законодавча база у сфері тимчасової зайнятості й надалі розвиватиметься, відходячи від мінімального регулювання на користь більш детальних, прописаних норм. З одного боку, це може обмежувати гнучкість ринку, з іншого – дозволить підтримувати високий стандарт зайнятості та гарантувати більш надійний соціальний захист для працівників. У результаті тимчасова робота повинна асоціюватися з реальними можливостями кар’єрного розвитку та гідними умовами, а не тільки з короткотривалим, допоміжним виконанням обов’язків.

Вплив сучасних технологій та глобальних подій

За доби цифровізації підприємства все охочіше використовують сучасні рішення, що підтримують рекрутинг та управління людськими ресурсами. Тимчасова робота, яка в особливий спосіб базується на гнучкому коригуванні кількості працівників під актуальні потреби, отримує від цього суттєві переваги. Рекрутингові платформи, інтелектуальні системи управління процесом найму, аналіз даних – усе це суттєво полегшує й прискорює пошук кадрів. Штучний інтелект допомагає підбирати кандидатів на підставі визначених компетенцій і нахилів, що, з одного боку, відкриває широкі можливості для роботодавців, а з іншого – ставить перед кандидатами виклик у вигляді необхідності адаптації до нових онлайн-реалій набору персоналу.

Ще одним глобальним чинником лишається пандемія, яка вплинула не тільки на саму зайнятість, а й на умови праці. Багато людей перейшли на дистанційну форму, а компанії були змушені переосмислити підхід до присутності в офісі. У деяких секторах дистанційна робота стала постійною частиною робочого середовища, що призвело до зростання попиту на тимчасове працевлаштування у відділах клієнтської підтримки, ІТ чи цифрового маркетингу. За таких умов агенції, котрі розуміються на технологіях і вміють ефективно управляти віддаленою роботою, отримали конкурентну перевагу.

Сучасні технології є вагомою опорою для розвитку тимчасової зайнятості. Багато роботодавців застосовує системи, які автоматизують процес онбордингу, що суттєво спрощує введення нових працівників у курс справи. Відбувається і цифровізація документів – договори чи свідоцтва про проходження навчальних курсів з охорони праці тепер можна підписувати й зберігати повністю онлайн. Завдяки цьому компанії можуть швидше реагувати на раптові зміни на ринку – без зайвих затримок у процесі працевлаштування.

Водночас розвиток технологій впливає на появу нових спеціалізацій і компетенцій. Можна спостерігати попит на фахівців з обслуговування дронів чи роботизованих складів, спеціалістів з аналізу Big Data або тих, хто має досвід у роботі з платформами електронної комерції. Стрімке зростання потреб у таких навичках значно стимулює ринок тимчасової роботи, оскільки ці спеціалісти рідко бажають пов’язувати себе з одним проєктом надовго; вони часто обирають короткотривалі замовлення, щоб максимально реалізувати свій потенціал і здобувати досвід у різних місцях.

Пандемія змусила багато галузей до екстрених заходів. Торговельні підприємства, котрі досі зосереджувалися переважно на традиційних способах продажу, були зобов’язані негайно розширити інтернет-канали. Це, своєю чергою, запустило лавину рекрутингу нових працівників: від програмістів до операторів на інфолініях і консультантів у чатах із клієнтами. Тимчасове працевлаштування тут стало ключовим фактором – воно дозволило блискавично реагувати на нові потреби.

Одним із вагомих аспектів глобалізації ринку праці є розвиток міжнародних рекрутингових агенцій, які шукають кандидатів у різних країнах. Іноземні працівники, особливо за умов браку кадрів у Польщі для певних професій, стають цінним ресурсом для компаній. Проте такий формат діяльності вимагає знань не лише правової системи, а й культурних особливостей та адміністративних реалій. У результаті тимчасова зайнятість охоплює дедалі спеціалізованіші галузі, що позитивно впливає на її сприйняття як з боку працівників, так і з боку роботодавців.

Перспективи розвитку і прогнози на майбутнє

З огляду на динамічні зміни на ринку виникає запитання, якою буде тимчасова зайнятість у наступні роки. Чому саме ця форма працевлаштування користується такою популярністю та чи розвиватиметься вона і надалі в геометричній прогресії? На ці аспекти варто поглянути з різних позицій: роботодавців, працівників і фахівців, котрі спостерігають за економічними тенденціями. Виглядає так, що підвищення обізнаності та професіоналізація ринку тимчасової зайнятості, поєднані з діджиталізацією рекрутингових процесів, сприятимуть збереженню високого рівня зацікавлення цим типом роботи.

Компанії шукають способів уникнути проблеми «надлишкового найму» в умовах економічної нестабільності. Працівники, особливо молодь, дедалі менше орієнтуються на фіксований робочий графік і частіше прагнуть різноманітних можливостей кар’єрного зростання та кращого балансу між роботою і приватним життям. Саме ці тенденції слугують рушійною силою тимчасової зайнятості, яка може стати першим вибором, а не тільки «аварійним виходом».

Дивлячись у майбутнє, експерти прогнозують, що тимчасова робота і надалі набуватиме все більшого значення у сферах дистанційного обслуговування, ІТ, електронної комерції, логістики, а також у туризмі та гастрономії, де високо цінується гнучка модель зайнятості. Можна очікувати подальшого розвитку цифрових інструментів, що дозволять автоматизувати управління великими базами кандидатів, співвідносити їх із відповідними пропозиціями, а також спростять ведення документації та розрахунків.

Через поліпшення умов зарплати й соціального захисту в багатьох галузях тимчасова робота стає сприйматися як розумна форма професійного розвитку. У міру посилення конкуренції між компаніями у боротьбі за кваліфіковані кадри можна припустити, що і рекрутингові агенції змінюватимуть свою пропозицію, надаючи працівникам доступ до програм навчання, страхування чи більш реальних програм лояльності. Усе це спрямовано на формування позитивного іміджу «мобільного працівника», що може розвиватися в різноманітних середовищах, а не прив’язаний лише до одного робочого місця.

Із погляду глобальних тенденцій велику роль відіграватиме подальша міграція працівників. Демографічна ситуація в розвинених країнах засвідчує нестачу робочої сили у певних професіях, що стимулює уряди лібералізувати імміграційні норми й полегшувати працевлаштування іноземців. У цьому контексті міжнародні агенції можуть відігравати ключову роль, поєднуючи компанії, яким потрібні працівники, з людьми з країн, де є надлишок робочої сили. Ми вже бачимо такі процеси між країнами Східної й Західної Європи, а також у напрямках Азія–Європа чи Африка–Європа. Ця тенденція, імовірно, посилюватиметься, якщо геополітична й економічна обстановка не зазнає радикальних змін.

Чи має шанс тимчасова робота в настільки динамічному середовищі стати стабільним і рівноправним елементом ринку праці? Усе вказує на те, що так. Багато підприємців цінують переваги більшої гнучкості, а значна частина працівників відзначає переваги широких можливостей, які пропонують проєкти на тимчасових засадах. У найближчі роки можна очікувати подальшого зростання масштабів та ваги тимчасової зайнятості, а також поглиблення спеціалізації агенцій у пошуку кандидатів для конкретних галузей і професій.

Підсумок

Підсумовуючи, ринок праці у сегменті тимчасового працевлаштування наразі розвивається завдяки цілому спектру чинників: прискореній цифровізації, змінам у правовому регулюванні, глобалізації та міграції працівників, а також бурхливим економічним трансформаціям, підсиленим пандемією. Зростаючий попит на працівників у сезонних, логістичних, технологічних і креативних сферах збільшує важливість агенцій, що спеціалізуються на цих напрямах.

З погляду майбутнього надзвичайно важливо забезпечувати високі стандарти працевлаштування й дотримання трудового законодавства, аби тимчасова робота не сприймалася як менш цінна альтернатива постійним договорам. В умовах сезонних коливань ринку й розвитку нових технологій гнучкість і мобільність є надзвичайно корисними рисами для працівників. Для компаній це – можливість швидко реагувати на зміни. Тож усе свідчить про те, що тимчасова робота й надалі залишатиметься важливим елементом глобального ринку праці, а разом із цим розквітатиме професійне правове та технологічне середовище, покликане підтримувати її стабільність і привабливість для багатьох категорій фахівців.